-
1 extravagate
v1) забрести (кудись); блукати2) вийти за межі (дозволеного)* * *v1) забрести ( куди-небудь); бродити, блукати2) вийти за межі ( дозволеного) -
2 trespass
1. n1) зловживання (чимсь — on, upon)2) юр. порушення володіння3) юр. правопорушення, провина4) рел. гріх, прогріх2. v1) зловживати (чимсь — on, upon)to trespass upon smb.'s hospitality — зловживати чиєюсь гостинністю
2) юр. порушувати чуже право володіння3) юр. учинити правопорушення, провинитися4) церк. грішити* * *I n1) зловживанняtrespass upon smb 's time [upon smb's hospitality] — зловживання чиїм-н. часом [чиєю-н. гостинністю]
2) порушенняtrespass of frontier — порушення межі; юp. порушення володіння
to arrest smb for trespass — заарештувати кого-н. за порушення володінь
3) юp. правопорушення, провина4) peл. гріхII v1) (on, upon) зловживатиto trespass upon smb 's hospitality [upon smb's time] — зловживати чиєю-н. гостинністю [чиїм-н. часом]; робити замах
to trespass (up)on smb 's rights [property] — робити замах на чиї-н. права [власність]
2) ( against) порушуватиto trespass upon smb 's hospitality [upon smb's time] — зловжіваті чиєю-н. гостинністю [чиїм-н. часом]; робіті замах
against the law [the principle] — порушувати закон [принцип]; порушувати, переходити межі (чого-л); виходити за межі (чого-л); to зловживати
to trespass upon smb 's hospitality — зловживати чиєю-н. гостинністю [чиїм-н. часом]; робіті замах the bounds of good taste перейти межі доброго смаку
3) юp. порушувати чуже право володінняto trespass in search of game — порушити межу ( володіння) у пошуках дичини
to warn hunters against trespassing on his land — попередити мисливців про серйозні наслідки порушення меж його володінь
4) юp. здійснювати правопорушення, провина5) peл. грішитиas we forgive them that trespass against us — як ми прощаємо кривдникам нашим; якоже, ми залишаєм боржникам нашим
-
3 verge
1. n1) край2) перен. грань, межаon the verge of war — на грані (на порозі) війни
3) межі, коло4) бордюр (облямівка) з дерну5) горизонт, край неба6) стрижень колони7) узбіччя (дороги)8) іст. жезл, булава9) церк. патериця, посох2. v2) перен. наближатися (до чогось)3) переходити (у щось — into, on)4) схилятися, хилитися5) заходити, закочуватися (про сонце)* * *I n.1) край; the verge of the stream беріг струмка; on the very verge of the roof на самому краї даху; грань, межа; to be on the verge of smth. бути на грані /на порозі/ чого-н.; she was on the verge of tears вона ледь утримувала сльози; he іs on the verge of forty йому незабаром сорок2) межа, межі, коло; to go beyond the verge of constіtutіonal powers вийти за межі повноважень, наданих конституцією; межі (країни, приміщення); wіthіn the verge of the Tower у стінах Тауера; іст. межі влади ( феодала); територія під чиєюсмь владою або юрисдикцією3) поет. обрій, край неба4) бордюр, облямівка5) архіт. край даху у фронтону; стрижень колони6) спец. берма, узбіччя ( дороги)7) іст. жезл; булава; церк. посох ( як символ влади)II v.1) (on, upon) межувати (з чим-н.), примикати (до чого-н.); at that poіnt the estate verges on the sea в цьому місці маєток межує з морем /примикає до моря/; a path verges on the edge of the precіpіce стежина йде по краю прірви; наближатися (до чого-н.); to verge to a close наближатися до завершення; he іs vergіng towards bankruptcy він стоїть на порозі банкрутства; (іnto, on) переходити (у що-н.); dark red vergіng on purple червоний колір з фіолетовим відтінком; dark gray vergіng on black майже чорний колір; (to) схилятися, ухилятися, хилитися2) заходити, закочуватися ( про сонце); the now vergіng sun сонце, що сідає -
4 trespass
I n1) зловживанняtrespass upon smb 's time [upon smb's hospitality] — зловживання чиїм-н. часом [чиєю-н. гостинністю]
2) порушенняtrespass of frontier — порушення межі; юp. порушення володіння
to arrest smb for trespass — заарештувати кого-н. за порушення володінь
3) юp. правопорушення, провина4) peл. гріхII v1) (on, upon) зловживатиto trespass upon smb 's hospitality [upon smb's time] — зловживати чиєю-н. гостинністю [чиїм-н. часом]; робити замах
to trespass (up)on smb 's rights [property] — робити замах на чиї-н. права [власність]
2) ( against) порушуватиto trespass upon smb 's hospitality [upon smb's time] — зловжіваті чиєю-н. гостинністю [чиїм-н. часом]; робіті замах
against the law [the principle] — порушувати закон [принцип]; порушувати, переходити межі (чого-л); виходити за межі (чого-л); to зловживати
to trespass upon smb 's hospitality — зловживати чиєю-н. гостинністю [чиїм-н. часом]; робіті замах the bounds of good taste перейти межі доброго смаку
3) юp. порушувати чуже право володінняto trespass in search of game — порушити межу ( володіння) у пошуках дичини
to warn hunters against trespassing on his land — попередити мисливців про серйозні наслідки порушення меж його володінь
4) юp. здійснювати правопорушення, провина5) peл. грішитиas we forgive them that trespass against us — як ми прощаємо кривдникам нашим; якоже, ми залишаєм боржникам нашим
-
5 step
1. n1) крокstep for step (with smb.) — нога в ногу (з кимсь)
2) pl звук кроків3) хода4) коротка відстань; відстань в один крок5) алюр6) па (в танцях)7) просування; поступальний рух; хід8) підвищення по службі9) військ., розм. чергове звання10) вчинок; дія, захід; крок11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом12) pl драбина; тех. стрем'янка13) вкладиш (підшипника)16) муз. ступінь; тон17) інтервал19) реданstep bearing — підп'ятник; упорний підшипник
to follow in smb.'s steps — наслідувати чийсь приклад
one step at a time — хто спішить, той людей смішить
2. v1) крокувати, ступатиto step short — спіткнутися; перен. помилитися
2) розм. іти (собі), виходити3) розм. тікати, дезертирувати4) проходити невелику відстань, робити кілька кроківwill you step inside? — зайдіть, будь ласка
step this way, please — ідіть сюди, будь ласка
5) робити па (в танці)6) рухатися легко і швидко7) наступитиto step on smb.'s foot — наступити комусь на ногу (тж перен.)
8) натискатиto step on a gas — розм. дати газу, поспішати
9) вимірювати кроками (тж step off, step out)10) досягати (одержувати) щось відразу11) робити східці12) іти пішки13) мор. ставити щоглу в степеstep along — амер., розм. швидко рухатися
step aside — відходити убік; посторонитися; дати дорогу іншому
step back — відійти назад, зробити крок назад; перен. поступитися
step down — спуститися; зійти вниз; вийти (з екіпажа); ел. знизити напругу; амер., розм. піти у відставку
step forth, step forward — виступати (висуватися) уперед
step off — сходити; військ., розм. кидатися в атаку; амер., розм. зробити помилку; умерти
step out — виходити, ненадовго вийти з дому; ступати широкими кроками; прискорювати ходу; вийти за межі (from); вимірювати кроками
step over — заступити за лінію (біг); переступити
step up — підніматися угору (по сходах); підійти; залицятися; просувати, висувати; посилювати, підвищувати; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвищувати напругу; військ. кидатися в атаку
step lively! — мерщій!, хутчіше!
step on it! — натискай!, жени щодуху!
* * *I [step] n1) крокstep by step — крок за кроком; поступово; послідовно; східчасто
step for step (with smb) — нога в ногу ( з ким-небудь)
in step with — у ногу з ( ким-небудь); відповідно до ( чого-небудь); pl звук кроків; невелика відстань, відстань в один крок; слід ступні ( на піску)
2) ходаwatch your step! — не спіткніться!; вид кроку, крок
step away — бічний крок ( ковзанярський спорт); алюр; па ( у танці)
3) просування, хід; поступальний рух4)II [step] v1) крокувати, ступатиto step short — оступитися; зробити хибний крок, помилитися
2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків4) робити па; танцювати6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу) -
6 verge
I n.1) край; the verge of the stream беріг струмка; on the very verge of the roof на самому краї даху; грань, межа; to be on the verge of smth. бути на грані /на порозі/ чого-н.; she was on the verge of tears вона ледь утримувала сльози; he іs on the verge of forty йому незабаром сорок2) межа, межі, коло; to go beyond the verge of constіtutіonal powers вийти за межі повноважень, наданих конституцією; межі (країни, приміщення); wіthіn the verge of the Tower у стінах Тауера; іст. межі влади ( феодала); територія під чиєюсмь владою або юрисдикцією3) поет. обрій, край неба4) бордюр, облямівка5) архіт. край даху у фронтону; стрижень колони6) спец. берма, узбіччя ( дороги)7) іст. жезл; булава; церк. посох ( як символ влади)II v.1) (on, upon) межувати (з чим-н.), примикати (до чого-н.); at that poіnt the estate verges on the sea в цьому місці маєток межує з морем /примикає до моря/; a path verges on the edge of the precіpіce стежина йде по краю прірви; наближатися (до чого-н.); to verge to a close наближатися до завершення; he іs vergіng towards bankruptcy він стоїть на порозі банкрутства; (іnto, on) переходити (у що-н.); dark red vergіng on purple червоний колір з фіолетовим відтінком; dark gray vergіng on black майже чорний колір; (to) схилятися, ухилятися, хилитися2) заходити, закочуватися ( про сонце); the now vergіng sun сонце, що сідає -
7 outrun
In1) вигін2) майданчик для зупинки (у гірськолижників)IIv (past outran; p.p. outrun)1) випередити, обігнати, перегнати2) вибігати3) утекти (від когось)4) вийти за межі, перейти межі; заходити надто далекоto outrun the constable — а) жити невідповідно до своїх достатків; б) заборгувати
* * *v(outran; outrun)1) випередити, обігнати2) вибігати3) утекти ( від кого-небудь)4) переступати межі або границі; заходити далі ( у діях)5) iм. вигін; майданчик для зупинки ( у гірськолижників) -
8 step out
-
9 step out
-
10 агностицизм
АГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. αγνωστοζ - непізнаваний, недоступний пізнанню) - філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання об'єктивного світу, обмежуючи пізнання сферою явищ. Термін "А." введений англ. природознавцем Гекслі у 1865 р., але елементи А. можна знайти ще в античній філософії, зокрема у Протагора, софістів, скептиків. Найбільш послідовно А. обґрунтований у філософських системах Г'юма та Канта. Г'юм виходив з того, що пізнання обмежене сферою чуттєвого досвіду, а тому загальні поняття, зокрема поняття матеріальної субстанції, є лише ілюзорними поняттями. Не обмежившись критикою поняття матеріальної субстанції, Г'юм відмовився і від духовної, або ментальної субстанції, як трансцендентного "Я". Кантівский А. ґрунтується на різкому розмежуванні явищ досвіду та речі в собі як непізнаваної, реальної основи явищ. Суперечливість вчення Канта про річ у собі та різне її тлумачення (річ у собі як трансцендентний реальний об'єкт, як поняття-ноумен та як ідея світу, душі та Бога) зумовила і половинчастість трактування А. Кантом. З одного боку, наполягаючи на активності розуму в процесі пізнання, а з іншого, обстоюючи існування принципової межі між пізнанням і дійсністю, яка не може бути подолана, Кант обмежує пізнання сферою розсудку на основі апріорних форм чуттєвості (див. простір і час) та апріорних категорій. Коли ж розум намагається вийти за межі чуттєвого досвіду і осягнути світ як безумовне ціле, або як річ у собі, він обов'язково стикається з появою антиномій - суперантиномій - суперечливих одна одній і одночасно однаково обґрунтованих відповідей на те саме запитання. Отже, А. Канта полягає в неможливості пізнання світу як речі в собі. Гносеологічною причиною появи А. є відносність і історична обмеженість знань та споглядальний підхід до процесу пізнання. -
11 outtravel
-
12 out-travel
-
13 extravagate
-
14 outtravel
-
15 надрыв
1) (действие) - см. Надрывание и Надорвание;2) (надорванное место) надрив (- ву), надрива (-ви), надірване (-ного);3) (надсада) надсада, натуга, напруга, напруження (- ння). С -ву не возьмёшь - самою натугою (напругою) нічого не зробиш;4) (повреждение от натуги) поруха, надсада, уверед (-ду) и увереда (-ди); (нравственный) надсада, надрив (-ву), уперед. [Я через його підірвався: мене вже поруха взяла (Н.-Лев.). Бруньки настояні на горілці - од порухи (Борзенщ.). З великою худобою животу надсада (Чуб. V). Бажання вийти поза межі повсякденного досвіду не завжди свідчить про втому, надсаду, незадоволення дійсністю та инші занепадницькі почуття (М. Калин.). Увередив єхидним увередом нам духа (Куліш)].* * *надри́в, -у; (надсада) надса́да, нату́га; ( повреждение от натуги) увере́д, -ус \надрыв вом — з надри́вом
-
16 stretch
I n перебільшення, перевищення- stretch of authority/ power перевищення повноваженьII v перебільшувати- to stretch the law допускати натяжки в тлумаченні законів- to stretch a point вийти за межі дозволеного; не дуже строго дотримуватися правил- to stretch a privilege зловживати привілеєм -
17 verge
n край, грань, межа- to go beyond the verge of one's powers вийти за межі повноважень- on the verge of war на грані/ порозі війни -
18 безсмертя
БЕЗСМЕРТЯ - ідея, що окреслює можливість існування особистості після смерті, безпосередньо чи в пам'яті нащадків (через творення вчинків або культурних артефактів). Ідея Б. - світоглядна основа більшості релігій і низки філософських систем. У сучасній культурі поняття "Б." є суперечливим і змінюється залежно від типу світопереживання. У межах стихійно-родового типу світопереживання Б. вбачається у продовженні роду; у межах духовно-творчого - у культурній сфері (творче Б.); представники духовно-містичного світопереживання розглядають Б. як самоусвідомлення та самопізнання; у відкрито-особистісному (поліцентричному) типі світопереживання існує тенденція до об'єднання його різних варіантів. На основі стихійно-родового, духовно-творчого та духовно-містичного типів світопереживання розгортаються натуралістична, культурологічна та спіритуалістична (містико-ідеалістична) парадигми Б. Між ними виникає суперечність, що може переходити в антагонізм, коли протилежні погляди кваліфікуються як онтологічно хибні та морально негативні О. собливістю персоналістичної парадигми (як наслідку відкрито-особистісного типу світопереживання) є те, що вона створює можливість синтетичного розв'язання міжпарадигмальних суперечностей у розумінні Б. З позицій персоналістичної парадигми йдеться про Б. особистості і виокремлюються такі його вияви: через продовження роду та власного біологічного життя, творче Б., Б. самотворення. Вони можуть бути раціонально доведені або спростовані з однаковою ймовірністю. Прийняття чи заперечення певного вияву Б. є результатом етико-екзистенційного вибору кожної людини. Унікальність і неповторність внутрішнього світу людини дозволяють їй вийти за межі ситуації смерті - частково або в усій екзистенційній повноті. Б. особистості екзистенційно поєднане з феноменом любові. Завдяки любові відбувається постійне відновлення людського роду, створення артефактів культури, які передаються від покоління до покоління. Реалізується Б. особистості як самотворення та співтворення. Б. співтворення поєднує як екзистенційно-особистісний, так і екзистенційно-комунікативний аспекти людського буття.С. Крилова -
19 геніальність
ГЕНІАЛЬНІСТЬ - вищий прояв творчих здібностей, коли саморозвиток особистості стає розвитком людського роду. Г. має етнокультурні вияви, проте твори генія завжди виходять на світовий рівень. Тому у Г. відбувається парадоксальне єднання локального та універсального, розгортання локального в універсальне. При цьому локальне не втрачає своїх ознак; Г. є розв'язанням суперечності локального та універсального у персональному. У своїй діяльності геній прагне вийти за межі культуротворчості як об'єктивації у творенні нового буття Ц. е відрізняє геніальну людину від талановитої, яка цілком реалізує себе в об'єктивуючій творчості. Діяльність генія тяжіє до міфотворення; він продукує такі артефакти культури, які викликають катарсичні переживання, й тому мають суттєвий вплив на смисложиттєві цінності. Г. належить до феноменів граничного буття людини. При цьому вона відрізняється від таких феноменів граничного буття, як святість та героїзм, в яких ставлення до стихії життя не опосередковане наявністю артефакту. -
20 матріархальне й патріархальне
МАТРІАРХАЛЬНЕ Й ПАТРІАРХАЛЬНЕ у світовідношенні в філософії Фромма - наріжна антропологічна антиномія, яка тлумачиться як вияв сутнісної суперечності, іманентної людському способові буття: за багатьма своїми параметрами (зокрема фізіологічними функціями) людина належить до світу тварин, існування котрих визначено інстинктами й гармонією з природою; водночас вона вже виокремлена з тваринного світу, здатна "трансцендувати" (вийти за межі) природу. Отже, людина - поза природою й водночас є її часткою. Відповідно "матріархальний" комплекс у світовідношенні - це прив'язаність людини до природи, "крові", "ґрунту", а "патріархальний" - націленість на активне самоствердження у світі, уможливлене розривом з першоприродою та створенням "другої" природи. Посилаючись на дослідження швейц. історика права Бахофена, Фромм окреслює світоглядну амбівалентність кожного зі згаданих комплексів. Позитивним аспектом матріархальної прихильності є усвідомлення рівності прав та прагнень кожної людини, святості життя; водночас цей чинник гальмує розвиток індивідуальності, розуму. Мати репрезентує природу й безумовну любов, батько - абстракцію, совість, обов'язок, закон, ієрархію, індивідуалізм (націленість на максимальне самоствердження). Патріархальна орієнтація Старого Заповіту утверджується в Європі з часів Реформації (завдячуючи протестантизму й кальвінізму), наслідком чого стає пожвавлення раціонального мислення й індивідуалізму, домінування концепції прогресизму. Антропологічною особливістю людини є потреба і в М. і в П.; вона - єдина жива істота, для котрої власне існування є проблемою. У класичній філософії близькою до усвідомлення суперечливості М. і П. є розкрита Фойєрбахом дихотомія "чоловічого" й "жіночого" принципів, "розуму" й "серця". Своєрідним зіставленням М. й П. інтенцій знаходимо у розвідках з укр. характерології. Зокрема, Кульчицький, визнаючи позитивні риси світоглядної спрямованості на "Magna mater" (добру землю, Деметру, Матір-Природу) та пов'язаних з нею інтровертизму й кордоцентризму, акцентує також властивий їй брак активної настанови у світовідчуванні, наявність мазохістського начала, комплекс меншовартості тощо; він наголошує необхідність для українства поєднати найкращі активні риси окцидентальної духовності з азійською споглядальністю й настановою на внутрішню "самість" людини.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > матріархальне й патріархальне
- 1
- 2
См. также в других словарях:
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
далеко — 1) Присл. до далекий 1). 2) при вищ. ст. Великою, значною мірою; набагато. 3) у знач. присудк. сл. На великій відстані. 4) у знач. присудк. сл. Не скоро настане який небудь час, пора. 5) у знач. присудк. сл., кому, чому до кого – чого. Не… … Український тлумачний словник
заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… … Український тлумачний словник
повиходити — ить, имо, ите, док. 1) Вийти звідки небудь назовні, за межі чогось (про всіх чи багатьох). 2) перен. Вибути звідки небудь, із чогось; залишити якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. (про всіх чи багатьох). 3) Прийти куди небудь, опинитися… … Український тлумачний словник
висилати — а/ю, а/єш, недок., ви/слати, ви/шлю, ви/шлеш, док., перех. 1) Відправляти що небудь поштою, залізницею, передавати через когось і т. ін. || Слати, направляти кого небудь кудись із певною метою. 2) Позбавляючи кого небудь права жити в якомусь… … Український тлумачний словник
виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… … Український тлумачний словник
вихід — ходу, ч. 1) Рух звідки небудь назовні, за межі чогось. || Вибуття звідки небудь, залишення чогось. Вихід у море. •• Ви/хід у стрі/лку бот., с. г. перетворення стебла рослин у процесі росту на трубку, стрілку. Ви/хід з процеду/ри (у мо/вах… … Український тлумачний словник
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
космічний — а, е. Стос. до космосу. || Власт. космосові. || Призначений для польотів у космос, перебування в космосі; пов язаний з вивченням, освоєнням космосу. Космічна радіація. •• Космі/чна біоло/гія комплекс наук, що вивчають особливості життєдіяльності… … Український тлумачний словник
переступати — а/ю, а/єш, недок., переступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. пересту/плять; док. 1) перех. і без додатка. Роблячи крок, опинятися на іншому боці чого небудь. || перен. Переборювати, долати які небудь труднощі, неприємності і т. ін. || перен. Змінювати… … Український тлумачний словник
прорив — у, ч. 1) Дія за знач. прорвати, проривати 2 4). 2) Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз єднання його фронту, армії і т. ін. || Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції. || Прохід, утворений… … Український тлумачний словник